Доцифрова ера у фотографії



1997 рік, Стара Збур'ївка, доцифрова ера. Якось дивно: тоді, знімаючи на плівку, фотограф розумів, шо найперші вороги під час друку світлин - пил і пошкрябини. Вічна боротьба з цим злом нас доводила до сказу, особливо, коли друкувались форматні виставкові роботи. Якщо недогледів - чекала довга й марудна ретуш вже віддрукованих екземплярів офтальмологічним скальпелем, аніліновими барвниками й колонковим пензлем. Годинами, пильно вдивляючись в "полотно" через бінокуляри, фоторгаф видаляв найдрібніші дефекти. І скільки разів повертався до друку даного негатива - стільки ж разів доводилось воювати з пилом і подряпинами. А зараз, що цікаво, вище означені ДЕФЕКТИ (!) на світлинах - це особливий "шарм", доказ того, що маестро знімали не на "цифру". "O tempora, o mores!" - сказав би на це Цицерон... Доброго ранку, друзі!